День дев'ятий

Працюючи у проекті, ми з'ясували наступне:

Питання про критерії для проведення "циганської політики" обговорювалося в Міністерстві східних окупованих територій. 11 червня 1942 р. О. Бройтігам інформував керівництво райхскомісаріату "Остланд", що у Міністерстві планують виробити політику для ромів на сході. Для цього він запитував владу "Остланда" про те, який статус там мають роми. "Зокрема, я ці кавлюся, чи повинні, на вашу думку, цигани піддаватися такому ж став­ленню, як євреї. Також необхідна інформація про те, який спосіб життя ци­ган, чи є вони осілими або кочовими, які їхні заняття, і наскільки багато се­ред них змішаних ромів". Такий самий запит був відправлений до райхско-місаріату "Україна". 2 липня 1942 р. з райхскомісаріату "Остланд" до Бер­ліна була відправлена відповідь. У ній як підстава для "циганської політики" наводилася ухвала Лозе від 4 грудня 1941 р. і вказувалося, що роми, які за­лишилися, становлять загрозу для регіону. Таким чином готувалося підґрун­тя до того, щоб і до осілих ромів застосувати ті ж заходи, що і до євреїв. У липні 1942 р. в Східному міністерстві був підготовлений проект розпорядження під назвою "Поводження з циганами на східних окупованих територіях", відповідно до якого передбачалося надалі "не робити різниці між кочовими і осілими циганами. 

З невідомих причин робота над цією ухвалою тривала до травня 1943 р. Але наступний варіант пропонував інше вирішення проблеми і замість ліквідації всіх ромів передбачав урахування відмінностей між кочовими та осілими та "виселення їх в особливі табори, де над ними здійснюватиметься нагляд. Ставлення до циган мусить відрізнятися від ставлення до євреїв. На думку Г. Леві, зміна ставлення до ромів була обумовлена тим, що Східне міністерство і його керівник А. Розенберг зокре­ма намагалися додержуватися лінії політики Райху щодо ромів, яку прово­див Гіммлер і відповідно до якої частину ромів Німеччини, яких вважали ко­човими та "соціально небезпечними", було відправлено до Аушвіца, у той час як осілі роми вважалися корисними та мали бути використані у таборах праці.

19 жовтня 1943 р. начальник поліції безпеки і СД "Остланда" повідомив райхскомісара, що Імперське управління кримінальної поліції поінформувало його про плани Гіммлера стосовно ромів. Осілі роми і особи змішаної ромської крові підлягали такому ж ставленню, як і інші жителі окупованоїтериторії. А кочові роми і покручі зараховувалися до тієї ж категорії, що і євреї, і підлягали від правленню в концтабори. Ці принципи, мовилося в лис­ті, будуть втілені і в найближчій ухвалі Східного міністерства. Така ухвала з'явилася 15 листопада 1943 р. і була відтворена в указі райхскомісара "Остланда" Г. Лозе:

1. Осілих циган і змішаних циган слід розглядати як [інших] жителів краї ни.

2. Кочові цигани і цигани на половину на тих самих підставах, що і євреї, мають бути відправлені до концентраційних таборів.

3. У випадках сумнівів щодо ромської національності рішення ухвалюють коман ди ри полі ції" 

День п'ятий

Ми працюємо з фаховою літературою, здійснюємо пошук в Інтернеті, кожен має свої завдання. Працювати дуже цікаво, але, виявляється, що інформації з проблеми винищення циган не так багато...

День перший

Вітаємо на сторінках нашого блогу!!!
Ми, учні одинадцятогокласу Глухівської спеціалізованої школи - інтернату І-ІІІ ст. ім. М.І. Жужоми, працюємо у проекті  "Доля ромів в період окупації Сумщини в 1941-1943 рр."

Проблема, яку ми досліджуємо стосується  підходів Вермахту та СС до «циганського питання».

Ми знаємо, що одним з іс тотних чинників, що визначали ставлення до ромів, була переконаність окупантів в їхній "шпигунській" діяльності та підтримці ними партизан, і, таким чином, став­лення до них як до групи, що загрожувала безпеці фронту і тиловим облас­тям. 25 серпня 1942 р. начальник армійської польової поліції відзначав: "Ци­ганські банди несуть серйозну загрозу встановленню миру і ладу на даній території. Вони бродять по сільській місцевості і допомагають партизанам, забезпечуючи їх продовольством, зброєю тощо. Якщо покарати частку підозрюваних у зв'язку з партизанами циган або навіть тих, чию прови ну до веде­но, останні ставитимуться до німецьких військ ще більш ворожо і почнуть допомагати партизанам ще інтенсивніше. Необхідно нещадно і безжально нищити ці групи" 

Ми хочемо детально з'ясувати, якими були підходи Вермахту до вирішення долі циган на території окупованих областей, до яких належала і Глухівщина.